.jpg)
1. Режим дня ⏰ Повертайте дитину у звичний режим дня, або створіть новий, з огляду на ті обставини, в яких ви перебуваєте. Це прискорює «загоєння» психотравми. У режимі дня дитини мають бути: гігієнічні процедури, прийоми їжі, елементи навчання, ігри з дорослими, вільна гра, час для бесід та казок (або цікавих історій), сон.
2. Обговорення тривожних подій 💬 Після кожного спуску в укриття, сигналів тривоги, звуків бойових дій проводьте невеличкі сімейні бесіди, де кожен розповідає, що він відчував протягом цього тривожного періоду. Цей метод дозволяє дитині емоційно відреагувати, побачити, що її відчуття співпадають з відчуттями дорослих, а також зняти емоційне напруження.
3. Нові ритуали 🫂 Створіть нові ритуали, які допоможуть відчути дитині єдність та силу сім’ї. Це може бути читання вголос, вечірні обійми, спільні молитви або співи.
Як надати дитині першу психологічну допомогу?
6 порад для батьків
4. Щоденне спілкування на різні теми 💭 Щоб дитина не почала ізолюватися, вона потребує постійного спілкування та емоційного залучення дорослих. Ви можете обирати різні теми для розмов, не фокусуючись на травматичний для психіки подіях.
5. Емоційна близькість 💙 Щоб укріплювати та зберігати емоційну близькість дитини з батьками, потрібно обіймати дитину, говорити, що ви її любите, хвалити її (за сміливість, за витримку, за вміння, що демонструє дитина), грати з нею, смішити, розділяти з нею емоції.
6. Почуття гумору 😌 Намагайтеся жартувати та посміхатися, сприяти тому, щоб посміхалася ваша дитина. Гумор має терапевтичну дію, підтримує та зцілює.
Як підтримати дитину, коли тато/мама на війні
Вправи та ігри, щоб допомогти дитині зняти стрес
Діти сприймають війну інакше, ніж дорослі. Поспішні переїзди, тривале перебування в укриттях, неможливість спілкуватися з друзями, однолітками - ці та інші фактори можуть викликати тривогу і стрес у дітей. У Центрі громадського здоров’я МОЗ України поділилися низкою ігрових вправ, покликаних допомогти побороти страх і розслабитися.
Важливо! Знайдіть тихе місце. Пояснюйте правила гри зрозумілою й доступною для дитини мовою. Не обов’язково робити всі вправи одразу. Спостерігайте за дитиною, наскільки вона залучена, спробуйте ще раз згодом.
Квітка та свічка
Уявіть, що у вас в одній руці приємно пахне квітка, а в іншій – запалена свічка. Повільно зробіть вдих через ніс й уявіть, що відчуваєте запах квітки. Повільно видихніть через рот, наче задуваєте свічку. Повторіть кілька разів.
Лимони
Уявіть, ніби ви підходите до дерева та зриваєте два лимони, по одному в кожну руку. Сильно здавіть лимони, щоб вичавити сік – вичавлюйте, вичавлюйте, вичавлюйте! Киньте лимони на підлогу та розслабте руки. Потім повторюйте, доки соку не набереться на склянку лимонаду. Після останнього стискання та кидка струсіть руки, щоби розслабитися.
М’яч для зняття стресу
Зробіть собі м’ячик для зняття стресу, наприклад, для цього можна наповнити повітряні кульки сухим горохом або рисом. Візьміть м’яч в руку (можете взяти два в обидві руки), стисніть м’яч і розслабте руку. Поекспериментуйте зі стисканням м’яча (змінюйте швидкість стискання, силу, тривалість).
Пір’їнка і статуя
Уявіть, ви пір’їнка, що літає в повітрі приблизно десять секунд. Раптом ви завмираєте й перетворюєтеся на статую. Не рухайтеся! Потім повільно розслабтеся, знову перетворюючись на пір’їнку, що літає в повітрі. Повторіть кілька разів. Закінчуйте гру пір’їнкою в розслабленому стані.
Черепаха
Уявіть, що ви черепаха, яка йде на повільну, розслаблену прогулянку. Уявіть, ніби раптово почався дощ. Щільно згорніться у калачик під панциром десь на 10 секунд. Уявіть, що знову вийшло сонце, тому можна вилазити з панциря та продовжувати прогулянку. Повторіть кілька разів. Завершуйте вправу прогулянкою, щоб тіло залишилося розслабленим.
Державна служба якості освіти та її 25 територіальних органів долучені до реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (https://sqe.gov.ua/gromadskosti/bezbariernist) задля захисту прав дітей на доступну якісну освіту.
З ініціативи першої леді України Олена Зеленська створено «Довідник безбар’єрності» (https://bf.in.ua), у якому окреслені норми безбар’єрної мови, що допоможуть сформувати нову етику спілкування. Крім того, Довідник містить багато практичних порад, які стануть в пригоді у воєнний час. Інтерактивний довідник підготовлений у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, які виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.
1. Надавайте інформацію відповідно до віку дитини та подбайте, щоб вона не ретравмувала дитину.
Говоріть з дітьми зрозумілою їм мовою, через казки та історії.
2. Дбайте про медіагігієну та медіаграмотність вашої дитини в умовах війни.
3. Обмежте потік новин.
Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду новин з дітьми, робити з ними релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.
4. Зосередьте увагу на допомозі.
Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному.
5. Слідкуйте за станом дитини.
Запитуйте час від часу: «Як у тебе справи?», «Як ти почуваєшся?», «Що в тебе нового? Чи ти знаєш, як справи у …(ім’я друга/подруги дитини?«, «Чи є у тебе питання, які б ти хотіла/хотів обговорити?».
6. Подбайте про себе.
Діти зрозуміють реакцію дорослих на новини, тому якщо ви справляєтеся з ситуацією - це допомагає і дітям.
Бракує слів, щоб описати почуття після перегляду фотографій з Бучі, Ірпеня та Гостомеля. Ви могли помітити за собою абсолютно різні реакції: гнів, сльози або порожнечу всередині. Багато хто з нас поширив фотографії у своїх соцмережах — це був один зі способів виразити свій біль.
Проте, такий спосіб підходить далеко не всім, а у деяких випадках може бути травмуючим для ваших близьких.
Що таке травма свідка і які стратегії можна використовувати, щоб прийти до тями після шокуючих новин?
Отримати психологічну травму можна не лише за безпосередньої участі в екстремальних подіях.
Травму свідка провокує емоційна залученість у трагедію або попередня травма. Наприклад, вам довелося бігти з рідного міста через війну і тепер, навіть, у безпеці, ви не можете спокійно спостерігати за зруйнуванням інших міст.
Шо вказує на травму свідка?
Після перегляду шокуючих кадрів або новин ви дуже яскраво уявляєте, що це могло статися з вами або вашими близькими. Фантазії настільки реальні, що викликають страх, тривогу, стан, близький до панічної атаки.
